У війни не жіноче обличчя,
Воно суворе та сумне.
А час летить невпинно,
Та він нікого не шкодує.
Скільки ще можна прожити
В муках і стражданнях.
Коли твій сусід вбивця
Та кат мого народу.
Минають роки і години,
А біль невпинно кормить
Злість та гнів на ворогів.
Вони кричали, що війна
Має жіночий образ.
Але там кат мого народу,
Невпинно ґвалтував дівчат.