Збірка віршів Наше життя
Найтяжчі роки
По лезу ножа часом легко ступати,
Коли це єдиний твій шлях,
Завжди уперед, бо не можеш звертати,
Там прірва і біль, й ти не маєш програти.
На вістрі пера усе легше писати,
Від прірви тікати, вперед крокувати,
Із темряви хочеш втекти, але з нею на ти,
А за спиною тліють мости.
На вістрі ножа, все життя, і душа,
Лезом ти крокував, ти боровся, й втрачав,
І здається лиш крок, щоб сягнути зірок,
Ти засвоїв життєвий урок.
Тут зійшлися сповна - небеса й глибина.
Це безодня без дна, та по силам вона,
Поки віриш - стоїш, з тими ким дорожиш,
Ти у шрамах від ран, віра в завтра твій храм.
Це найтяжчі роки, ті що були поки,
І нехай після них, лише світло і сміх,
Лезо - обраних шлях, попри біль, й попри страх,
Аби потім лише по квітучих стежках.
Відредаговано: 19.11.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
