Ти часом прекрасне,
Емоцій та сонця сповна,
Коли безтурботно,
Щасливі весна і зима.
Ти часом хвилюєш,
І сльози в маленьких очах,
Але все минеться,
І усмішка знов на дитячих вустах.
Ти часом бентежиш,
У роздумах й в розбіж думки,
Тобі допоможуть,
Й продовжуєш далі іти.
Яке ж ти чарівне, даруєш кохання мені,
І байдуже гроші,
Щасливі найкращі роки,
Яке ж ти прекрасне, поки…
Безмежно даруєш,
І усмішка в нових, блакитних очах,
Женеш сумні думи,
Бо сенси у нових важливіших речах, блакитних очах.
Ти часом прекрасне, даремне й напрасне,
Чаруєш, гартуєш, будуєш й руйнуєш,
Шукаючи сенси, і крізь каяття,
Шалене, й нелегко-прекрасне життя.
Відредаговано: 19.11.2025