На плечі лягає важким тягарем,
Колода зі втоми, тривог і проблем.
Ти хочеш сховатись, й не можеш втекти,
Хоч ноша важка, але мусиш іти.
Ти мрієш розправити крила, як птах,
Щоб сонце у небі, і з вітром щоб в такт.
Щоб так, як раніше, без мороку дум,
Щоб рік течія, і не згадував сум.
Вдихнути на повну повітря свободи,
Долоней відчути весняную воду.
Під спів солов'я прокидатися зранку,
Дивитись на захід, й радіти світанку.
Ти можеш невдовзі усе віднайти,
Але маєш вірити, маєш іти!
Усе подає лиш той, хто б'ється,
Хто не зламався - хто не здається!
Відредаговано: 19.11.2025