Прошу не йди, побудь зі мною,
Якби все повернути міг.
Свій час тоді ділив з тобою,
При зустрічі упав до ніг.
Чи міг би я усе змінити?
Навряд, та все ж би цінував.
Твого життя чарівні миті,
Частіш з тобою розмовляв.
Я знаю бачиш, чуєш - знаю,
Від того легше на душі.
Та сумувати не встигаю,
В шаленім ритмі, як у вогні.
Життя моє, мене шкодує,
Знеболює від думок.
Проте, я знаючи все добре,
Не уникаю помилок.
Тепер я знаю вартість часу,
За згаяний важка платня.
Як за хвилину попрощатись,
Побачив смерть, й ціну життя.
Відредаговано: 19.11.2025