Збірка віршів "Моя душа"
Розділ 75
Безсмертя
Право, в світі цьому,
не здобути лиш безсмертя.
Так безжалісно всі ганяються за ним,
за тим дитям.
На жаль, життя одне дано нам.
Не на злобу, а на мир добробуту.
Не на помсту, а прощення,
нехай як важке воно вдостоту.
Не на гнів — а на любов без сумнівів.
Не на вічний сум — а на блаженну радість душ.
Нехай, можливо, вам це важко сприймати, правда.
Але кохати і жити варто зараз —
завтра може й не настати.
Я — жива
І кожною клітинкою
мого серця,
я відчуваю як любов
у мені б'ється.
І кожен подих свіжий означає:
"я — жива".
І рідні поруч, друзі, — всі кого
люблю так грізно я.
І щоби ти не говорив — це все
поза моєю то спиною.
Всі образи болючі — ти
наживаєшся своєю дичиною.
Коли боліло в мені воно,
то я мовчала, щоби ти
сильніш не вдарив.
А тепер — втрачаю не я, а ти.
І все, що раніше пекло —
зараз замотане в пластир крило.
Що я до тебе відчуваю?
Ніби ми й знайомі лиш нещодавно,
але відчула я до тебе щось погане.
Може, скажеш колись ти,
що виглядає це забавно й неясно.
А інший скаже, що я легковажна занадто.
В серці моєму крається думка цікава:
"симпатія чи кохання?"
Та поки я тебе ближче не пізнаю,
то й не знаю.
Відредаговано: 01.10.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
