Збірка віршів "Моя душа"

Розділ 69

Пожнеш

Не пали мою душу —
там стільки всього нерозказаного,

почуттів, що лишили рану
від ножа незгаданого.

І радість, що ховається
за кам’яною поразкою,

і сум, що огортає мене
своєю тихою ласкою.

І кохання, що ріже тим,
що не скажеш, не покажеш,

воно всередині болить —
і нікому не розкажеш.

Все це, мов один всесвіт,
у мені зливається знов,

і пам’ятай: що посієш у серці —
те й пожнеш знов.

Звичка

З часом люди в любові звикаються
до спокійного стану поруч.

І це вже закручується
в звичний обруч.

Стан, де немає палкої пристрасті, — це звичка.

Навіть якщо впаде зрада на них, невеличка.

Просто цей стан говорить, що
"більшого я хочу, але мені й цього досить".

І не варто клястися, що будеш кохати вічно —
в кінці все згасне все одно.

Подобається

Відредаговано: 16.07.2026