Збірка віршів "Моя душа"

Розділ 63

                                                      Сукня
Квітковий дивограй ця сукня за собою веде!
У прірву чи на поле — у літаках їх проведе.
Легка, літаюча, мов пух перини.
До колін її приємний шлейф цвіте, немов колись варення тут варили.
Ах, а як одягається!
Раз — і вже навіть матінка її цурається.
Фігура солоденька формами вихваляється.
Сукня на те й сукня, аби красуватися.
                                                        А най його!
І де той рай, що ти давнину наобіцяв?
Де ті квіти без передумови, де поцілунки? 
Хтось нерідний їх узяв?
Де життя, мов у казці? Дурень ти — твоя поразка.
А най його! Не прийму я твої вибачення — 
часто покривав мої ти вуха краскою.
Від цього я й сама для себе все зроблю.
І плакати, як верба, за тобою я не буду.
                                                Новий погляд
З новим поглядом я увійду у нове життя своє.
Заміню тривожність на надію, 
а запальну злість — на спокій.
Коли сісти і подумати над тим, 
як ти живеш, — можна спробувати збудувати гарне фойє.
Негатив в думках приносить 
стресовий, помальований сувій.
Життя, здається, проти тебе — всюди й завжди.
Світ: не підходиш ні на жодні ролі ти.
А як налаштуєшся на добре, гарне та магічне, 
у своєму роді, то відразу знайдеш ролі ті.
Не вагайся і не сумнівайся — адже залежиш 
ти на землі від Сильної Руки.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше