Аргумент
Закохатися у тебе —
все одно що всидіти на місці.
Сенс цього почуття? Навіщо вони всі?
Знаю, що я нав’язливо вигадую світи,
які ніхто повністю не розуміє.
Знаю навіть, що тобі
до цього діла немає.
Люблю, коли це описують,
мов те, що є справді.
Мов це є в людях по правді.
Та це далеко не так: знає той,
хто прожив більше, ніж справи мастак.
Я говорила, що воно вбиває,
і я не відрікаюся від цих слів.
Навпаки, є біблійні докази до них.
Це так, як аргумент.
А ти будеш для когось початковий фундамент.
Пані та панове
Пані та панове, я рада, що ви намагаєтеся
впоратися з людським єством.
Та неможливо повністю осягнути
можливості у простому.
Комусь потрібні роки, аби збагнути, що на світі,
в мирському житті — ми лиш мурашки.
Всі в роботі, змістовній чи ні, та як не як — ми є ми.
В поспіхах не помічаємо,
чого потребує наша душенька.
А вона просить, затягується тужчим джгутом,
щоб почули: «Оглянься і відчуй,
почуй настороженим слухом людським».
Хто зуміє це почути серед
шумного масиву всіх дзвінків працьовитих:
природа — наш дім, наше місце,
звідки стаєм сильними.
Пані та панове, дехто вище за нас
буде дуже щасливий,
як хтось отримає спасіння у вірі
у зверненні до Нього.
Повірте у Його силу і любов до нас —
і Він подарує більше, ніж усього.
А мені все одно
Зараз відбувається страшне у світі.
Страхи, погрози, безкінечні війни.
Хвороби, що теж убивають людей,
хоч і повільніше.
в моїй душі по суті справи стає спокійніше.
Інші лякаються, тривожаться:
"Ой, що ж це буде?"
А буде так, як нам наперед визначено —
хоч це і наробить усього святого шуму.
Чого нам боятися? Спокійного і кращого життя?
Ну камон, це не серйозне фаталіті.
Але ваша справа прийняти це чи ні,
а моя — просто запропонувати.
Чесноти
Я хочу правди, я люблю правду,
але і боюся її.
Адже вона ударить
гірким батогом між вії.
Спочатку вона обпече і розріже на шматочки.
Через вірний час, вона зашиє рани,
але не забере — заростуть там квіточки.
Люблю правду — вона справедливо судить.
Без неї все заховається,
і злості цілі ріки будуть.
Правда, хоч і гірка, але краща,
ніж брехня солодка.
Енергія душі
Коли зовні зовсім сили нуль —
всередині пробивається маленька пачечка горючих куль.
Саме вони ведуть, тримають і захищають
нас від впливу середовища.
Коли ні бажання, ні мотивації —
це є з усього ціль краща.
Від них знову є вогник у очах,
і обличчя випромінює світлове проміння в сутінках.
З ним легко йти під осуд —
змиють заздрісне лихо посух.
Ці горючі кулі — це енергія душі.
Важливо для їх життя і праці зберегти.
Відредаговано: 21.03.2026