Розділ 56

                                         Закон слова 
Дивне воно на світі є — вилікує або вб'є.
Ніколи не знаєш, яким саме ти зробиш боляче, яке ударить в скроні.
А, може, надихне, спокусить, змотивує.
Ніхто не зможе добряче взнати, як саме воно спрацює.
Варто висновок лиш взяти: ніколи не знаєш, яким когось словом раниш.
                                     Людські почуття 
Почуття людські є досить незбагненні: сильні, безіменні.
Та останнім часом мене одне питання стало хвилювати: чи справжні, людські вони?
Як людяні істоти можуть таке живе вміщати?
Чи, можливо, це всього навсього вигадане важким мозком?
От не знаю я.
І тепер сиджу, гадаю як люди щось відчувають.
Описують кохання, біль, утрати, зради, долі правди, психічні розлади.
І все так, наче вони уміють цьому ради дати.
Насправді ж почуття людські, навіть саме серце не взмозі пояснити.
                                   Болить "на краще"
Все, що не робиться - робиться на краще.
Це ми чуємо з усіх других хащів.
Але якщо воно болюче, то що тоді?
А, може, воно щасливе?
Зазвичай, те що стається, потім залишається тугим жмутом досі.
Може, вона соковита як слива, а може, не дуже хтива.
                                  Дорога без кінця
Йдем, йдем, але куди?
Куди веде дорога, в які приблуди?
Ноги, що втомлені від болю хочуть хвилиночку спокою.
Та якесь невідоме, страшне – веде туди, де немає того всього.
Ідеш і не знаєш навіщо, по що?
Залишається надіятись, що колись це закінчиться і все буде суперово.
                                        Напрям 
Компас, час і пас.
Пішов час, хто буде цим займатися?
Хто знайде те, що заховане не в нас?
Хто спробує в усі кордони податися?
Коли у когось вистачить сил не падати духом і з колін фіолетових вставати.
Коли хтось знайде правду, що наче й гірка,  та як небо ясна, то стане всім щасливо вживати.