Збірка віршів "Моя душа"
Розділ 51
Дорога
Йдем ми різними дорогами.
Ти в кросах, а я босими.
Від когось чується здаля:
“Не змогли ви те кохання вигодувати, як теля”.
Ми не глянемо їм услід, та й одне на одного не звернемо свій сліпий зір.
Вже як є, хай буде — серцю дорогі, не забуду я ті муки.
Пастка
Крізь сон я вчула вибух.
“Що там відбувається”, — сказала я, узрівши пух.
Чиєсь серце як крихта скрається, розірветься і відбудується.
Негідно людині бути рабом власних пасток.
Ще трішки, тільки зроби важливий крок.
Постріл
Навіть не уявляючи, що далі буде, я помітила пістолет.
Пістолет, у руках того, кому довіряла безлічі сонет.
Глянувши йому в очі, не хочу промовляти й слова.
Приціл направлений туди, де серце, колись ще жило.
Останнє, що я почула перед тим, як окутала темрява:
“Вибач, так треба”.
Бігуді
Наче душенька моя співає та тілом грає.
Наче серце й тішиться, приємно б'ється в грудях.
Але заплутавшись чомусь, мозок сприймає в бігудях.
Нав'язує: “от скоро ти поплатишся за це”.
Чого йому бракує — щастя, смерті, ще.
От пропаще!
Відредаговано: 11.12.2025
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
