Розділ 49

                                                   Порядки 
Щось не те на серці, крається воно.
Що ж то за кохання колись було!
Аж жар підскакував від одного подиху коханого.
Палало всередині, як вогнище посеред денного лісу.
А зараз - та й слова нема підібрати!
Хоч бери, і стань викидати.
Ображається на слово просте, сам нічого не робить, не діє.
А думає, що всі його хотять і леліють.
Тьху на них! Що ж далі буде без порядків чинних?
                              Занепад
Прокинулась як завжди.
Сонце очі припікало, і були на столі чашки дві.
Відкривши телефон, побачила новини: країна знов потерпає занепад.
Скільки ми ще будемо боротися за право існувати?
Скільки крові на весь світ з народу буде проливатись?
Та не тільки зовні вороги намагаються обікрасти.
Внутрішні сидять і корупцією ситяться.
Народ воліє правди і покарання за всі ті болі, що були роками.
Може й правда, немає в нас майбутнього з такими владами.
                                       Караван 
Любила, жаліла, молилась.
Хотіла, аби ти зі мною в ліжку почуттями вкрився.
Рятувала, відбивала.
Та в рахунок маю зламане покривало.
Якби раніше хто сказав, яка доля на мене чекає, то я подалася б у караван.
                                              Страх 
А дійсно: чому люди бояться?
Та й не тільки люди, а й тварини.
Страх - природна частина процесів, що повинні відбуватися.
В зоні комфорту ніколи не буде росту.
Попри страх потрібно рушати, адже хто як не ти сам дозволиш собі всього достатку.
Мозок сам створює страх, бо не хоче щоб стався крах.