Розділ 37

                                                             Якби
       Якби можна було одружитися з дитинства ми б з тобою були завжди.
       Адже ти мене кохаєш і я теж.
       Ми б з тобою не думали про горе, так як з нами наше вічне море.
       Ми знаємо один одного все життя, а з віком зміцнюються наші почуття.
       Хочеш буду для тебе небом? Хочеш буду сонцем? Стану ким захочеш аби бути тільки з тобою.                                                    Час від часу 
     Час від часу сумую, але жити далі себе примушую.
     Час від часу згадую наше забуте, та ніхто його нам не поверне.
      Вірю, що скоро ми будемо разом споглядати спільний сон.
      Вірю, що ніколи не опустиш руки які б не наздоганяли муки.
                                                 Пам'ятаю
     Пам'ятаю як зустрілися, та не пам'ятаю як розійшлися.
     Все було як казковий сон у якому переможець залишився з призом.
     Напевно, так і повинно було бути.
     Не знаю, чи сумую за тобою, чи за спогадами.
     Та нехай так і буде, одне ясно - наші зірки давно вже згасли.
                                         Думки про майбутнє 
       Думки про майбутнє добивають остаточно.
       Чи доб'юсь я того що хочу?
       Чи втілю мрії у життя?
       Чи будуть ті прекрасні почуття?
       Чи буду щасливою?
       Чи не змиє мою радість зливою?
       Чому так швидко плине час?
       Чи можу я робити хоча б щось зараз?
       Думки про професію, про любов, машину.
       А що, якщо це все тільки в моїй голові проблема?
       А що, якщо я довірюсь Богу і просто за течією лину?
                                                  Даремно
       Всередині все розбите, нічого не відчуваю.
       Всередині все так заплутано, що жити зараз забуваю.
       Чогось страх майбутнього віру в краще забирає.
       Може, треба відпустити?
       Може, треба заспокоїтись  і чаю з фільмом випити?
       Може, зупинитись і на світ по-іншому подивитись?
       Може, даремно я себе накручую і головного в собі не чую?
       Треба вдихнути, видихнути і просто чіткий план до всього вигадати.
                                                   Насолоджуйся і цінуй
       Не треба зациклюватися на одному, можна глянути на світ по-новому.
       Живемо ми, на жаль, один раз, то чому собі в чомусь відмовляти?
       Глянь навколо: кольорові квіти, кольорові заходи сонця, хвилююче море.
       Пташки співають, річечка тече - все прекрасне, навіть якщо в душі пече.
       Ліс заманює своїми чарівними гостями, навіть якщо перешкоди є перед нами.
       Усіма моментами життя насолоджуйся і цінуй, а про інше погане і не думай.