Розділ 35

                                                                    Ми
       Ніколи не забуду твої обійми: якщо хочеш, бий ніжно.
       Ніколи не забуду наші розмови, про все і ні про що.
       Ніколи не забуду наших вечорів, де місяць так красиво світив.
       Ніколи не забуду наше знайомство після якого показалося чиєсь єство.
       Ніколи не забуду той поцілунок, від якого завмирали всі метелики в животі.
       Ніколи не забуду той вечір, коли ти збрехав мені.
       Забудеться все, але не наше літо - 2024.
                                                    Вітер
       Вітер буйний віє, дівчина довгі свої коси плете.
       В обличчя повіє: скажи, чому сама стоїш?
       На полі зриваються квіти, які ніхто не міг хотіти.
       Вона піднімає очі до неба: я його кохала,
       а він "любові, тим більше твоєї, мені не треба".
       Опустила засмучені очі; а я ж так саме його хочу!
       Не сумуй миленька, буде тобі ще тої радості велика жменька.
       Знайдеш кохання, там де навіть не шукала. 
       Та навіть небо потемніло: іншого її серденько не хотіло.
       Спустився грубий дощ і серденько миленької заплакало.
                                                  Мозок
       Серед тисячі сумних пісень - кожен знаходить в них себе.
       Часом розумієш повністю весь сказаний сенс.
       Розумієш, що любов добиває останню надію.
       Розумієш, що немає без горя слова "радію".
       Від чогось знову затремтить серце, а, це в десятий раз розбивається моє все.
       Рана на душі не заживе, бо мозок безжалісно брехню розірве.
                                                   Як справи?
      Мільйони думок налітають з різних сторін.
      Колись ти сказав: "мрій", та знову полинув у зрадливий порив.
      Серце буде закривати очі на справжнє, а мозок буде над собою працювати.
      Не хочу я більше любити: за закоханий свій погляд хочеться себе вбити.
      Не хочу комусь довіряти - боюся нової зради.
      Не хочу жити думками про минуле - те, що було,  вже не повернути.
      Через декілька років зустрінемось і ти спитаєш:"як справи?",
      а я відповім і посміхнусь: "без тебе живу набагато краще".
                                          Принцесса 
      От чего бежишь, принцесса?
      Опять разбитое сердце?
      О чём молчишь?
      Не раскисай малыш, просто подыши.
      Всё будет, не стоит переживать,
      ведь самое дорогое у тебя уже есть - это ты.
                                          Ну что скучала?
       Когда то мы встретимся и ты скажешь: "ну что скучала?",
       я улыбнусь и скажу "конечно же нет, я себя все это время узнавала".
       Ведь когда ты ушёл, я расстроилась, но потом быстро взяла себя в руки и пошла дальше.
       Поняла, что жизнь на одном человеке не заканчивается и рано или поздно всё налаживается.
       Ты сильно удивишься "как?", а я отвечу "научилась любить себя просто так".