Розділ 25

                                                   Занадто сильно 
     Ти його занадто сильно любила,  і ця любов тебе ж, як лезо  і погубила.
     Не зважала на значні недоліки, тепер приймаєш згубні ліки.
     Не бачила, що він просто грає, чомусь саме ця гра його забавляє.
     Але ти стаєш сильнішою, хоч не хочеш бути грубішою.
     Тебе він навчив довіряти тільки собі.
     Стає більше сумних пісень про вас і ти говориш собі: "Чому і як? Бо він мудак".
                                                      Останній день 
       Починалося все добре, як в музиці ноти До Ре.
       Та чомусь зруйнувалось, як будинки, що будуватися починались.
       Ми не знали в останній день, що це все сон лишень.
       Мріяли, жили, кохали та все як нещасний випадок, зруйнували.
       Будували плани, що тепер залишають тільки рани.
       Ти з іншою і я зайнята, часу на тебе нема, в мене виховуються двійнята.
                                                                  Сенс
      Любити сенсу нема, все одно ніхто не оцінить.
      Тобі ж краще буде без мене, адже троянда вже не колить.
       Віддаючи повністю комусь себе, не факт що вони не зруйнують тебе.
       Відчувати життя потрібно зараз, саме для цього є час.
       У світі все купується за гроші і нікому не потрібні справжні душі.
       Оцінюють по зовнішності, одягу, нікому не цікаво як сотні раз ламали душу.
        На людях сильні, незалежні, а всередині зламані на шматки.
        Серце вже не б'ється як раніш, мабуть, все, вже фініш...
                                                              Дні 2
          Пролітають дні і ночі, лиш твої бачу очі: запальні, веселі, аж жити хочеш!
          Відбувається все швидко, дні летять, не видно.
          Від чогось здригається душа: " Як ти не розумієш, цих людей у твоєму житті вже нема!".
          Відчута є провина, за сказані колись слова.
          Далі йде майбутнє, може, краще ніж минуле.
          В теперішньому блукаючі душі, які себе створити мусять.