Розділ 22

                                                                        Букети
Кожен твій букет щось позначав:
троянди до кохання, до нестям,
лілії ніжність яка  буває тільки в  квітів.
Ромашки- любить чи не любить.
Хризантеми - щастя яке тишу любить.
Півонії - багатство.
Підсніжники - надія, приторство.
Усі вони різнилися,
але мені до серця сильно так любилися.
Хоч ти й вже не зі мною зараз,
але я кожен бережу як пам'ять,
наче в самий перший раз.
                                                       Обман
Ніколи на забуду я моменти
в які ти був завжди зі мною поряд.
Навіть якщо ти забудеш,
я тобі нагадаю всі події вряд.
Коли я плакала, ти заспокоював.
Коли я раділа, ти надихався.
Коли  я зла була обіймав,
коли в апатію впадала - ти рятувать намагався.
Піддалась я твоїм чарам
і не помітила простий обман.
Ти розвів мене на почуття,
які я не відкриваю просто так. 
На майбутнє знатиму:
більше сліпо і так щиро не кохатиму.
                                                          Почуття
На вид є різні почуття: злість,
натхнення, радість, печаль.
Але всіх їх об'єднує одне:
після багатьох невдач - серце як кришталь.
Розтопити його навряд чи хтось зможе,
та й віра тут не допоможе.
Хтось довіряє їм, хтось ні,
але одне є точне - їх люди назавжди заточують.
                                                          Лялька
Обличчя мармурове, очі глибокі,
поринає думками щоночі.
Волосся сухе як життя,
прописане давно їй буття.
Стоїть на вітрині,
споглядає в душі зневірені.
Від її погляду мороз по шкірі,
не вселяє вона віри.
Проймається знедоленими,
не доганяється між ними.
Бачить: навколо люди такі різні,
але прийде час і всі стануть між собою рідні.
Бо вона знає як ніхто, що таке тепло,
та й то, недовге воно в неї і було.