Розділ 22

                                                                        Букети
    Кожен твій букет щось позначав: троянди до кохання, до нестям,
    лілії ніжність яка  буває тільки в  квітів.
    Ромашки- любить чи не любить.
    Хризантеми - щастя яке тишу любить.
    Півонії - багатство.
    Підсніжники - надія, приторство.
    Усі вони різнилися, але мені до серця сильно так любилися.
    Хоч ти й вже не зі мною зараз, але я кожен бережу як пам'ять, наче в самий перший раз.
                                                       Обман
     Ніколи на забуду я моменти в які ти був завжди зі мною поряд.
     Навіть якщо ти забудеш, я тобі нагадаю всі події вряд.
     Коли я плакала, ти заспокоював.
     Коли я раділа, ти надихався.
     Коли  я зла була обіймав, коли в апатію впадала - ти рятувать намагався.
     Піддалась я твоїм чарам і не помітила простий обман.
     Ти розвів мене на почуття, які я не відкриваю просто так. 
     На майбутнє знатиму: більше сліпо і так щиро не кохатиму.
                                                          Почуття
    На вид є різні почуття: злість, натхнення, радість, печаль.
    Але всіх їх об'єднує одне: після багатьох невдач - серце як кришталь.
    Розтопити його навряд чи хтось зможе, та й віра тут не допоможе.
    Хтось довіряє їм, хтось ні, але одне є точне - їх люди назавжди заточують.
                                                          Лялька
    Обличчя мармурове, очі глибокі, поринає думками щоночі.
    Волосся сухе як життя, прописане давно їй буття.
    Стоїть на вітрині, споглядає в душі зневірені.
    Від її погляду мороз по шкірі, не вселяє вона віри.
    Проймається знедоленими, не доганяється між ними.
    Бачить: навколо люди такі різні, але прийде час і всі стануть між собою рідні.
    Бо вона знає як ніхто, що таке тепло, та й то, недовге воно в неї і було.