Розділ 19

                                                                  Дракон
Видихає злий дракон гарячий
і спопеляючий вогонь.
Хоч, може, він і зовсім не злий?
Може ніхто не знає хто змив його заплив?
Всі чомусь вважають його таким,
що він знищує усе навкруги,
руйнує міста і округи.
Ніхто не знає його справжнім, ба,
не кожному дано побачити,
що почуває він в душі своїй.
                                                      Випадковість
Часом люди зустрічаються випадково,
але чи правда це?
Богів смішило слово це,
адже показує все неправдиве саме серце.
Чомусь одні люди стрічаються для досвіду,
а інші щоб прожити до скону.
Мене вже не вражають болючі поразки та чужі казки,
бо світ вже на всіх відкрив маски. 
Часом навіть випадковості дрібні,
бувають невипадкові зовсім.
                                                                         Я
Я вже не вірю в добро,
але пам'ятаю як тоді було.
Малою, я раділа різним дрібницям,
бо була дурною,
а зараз намагаюся займатися собою.
Колись, я може й вірила в любов та зараз розумію,
що це все дурний сон.
Колись, можливо, я й була доброю та жалісливою,
а зараз стала злою, холодною, але щасливою.
Зараз я знаю, що у світі все погане
і ні в кого немає чіткого плану по захвату.
Ставши дорослою, я зрозуміла,
що перемагає тільки зло.
Все, що раніш здавалося гарним,
щасливим та казковим -
зараз перетворюється в очах на погань.
                                                           Світ сказився
В одній історії добро, в іншій зло,
і як, скажіть мені, вірити на слово?
Коли все руйнується в очах,
вся біль і горіч ходять по слідах.
Коли немає віри ніщо в більше,
як тільки в загробні могили.
Скажіть, чому весь світ сказився,
чому ні для кого живим він не лишився?
Дурні хто вірить у все хороше,
бо запилює нам хтось очі.
В цьому світі лиш глибокі війни переможуть,
а далі всі по старому продовжать.
Хто чекає на хороше,
тому в могилі буде добре.
Хто в погане вірить,
тому дадуться сили.