Збірка віршів "Моя душа"
Розділ 18
Холод
Відчуваю від тебе холод, знаючи достеменно,
що ти мій найлютіший ворог.
Твої руки як завжди, більше не гріють,
і чомусь більше не пітніють.
Твої слова далекі
проводжають стомлені ріки.
Сам голос підсвідомий буде говорити:
"так як ти, більше ніхто не буде любити".
Знову ти
Мої одні слова тебе вже не зачіпають,
а інші про тебе дбають.
Мої думки благають, щоб вийшов
із них назавжди, бо укладають.
Хворі сни не забувають,
інші їх не відганяють.
Погані чують, що з ними переночують.
Привид
Ходить по світу привид,
розглядає зачарований вид.
Йому чомусь так легко і спокійно,
не боїться він що буде з ним кіно,
говорить: "йди дитино".
Вона чи він, хто знає?
але про інших дбає:
всіх лікує, забавляє
та й про себе не забуває.
Невідомість
Чорна, затьмарена
є невідомість,
різні страшні картини
дає підсвідомість.
Можем гадать, думать,
але точно не знаєм як буде.
Забирає в чорну, велику діру,
все, що належить йому.
Заганяє у відчай, безнадію,
інші кричать " я радію".
Закидає далеко і
не знає ніхто, як буде воно.
Відредаговано: 21.03.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
