Збірка віршів "Моя душа"
Розділ 18
Холод
Відчуваю від тебе холод, знаючи достеменно, що ти мій найлютіший ворог.
Твої руки як завжди, більше не гріють, і чомусь більше не пітніють.
Твої слова далекі проводжають стомлені ріки.
Сам голос підсвідомий буде говорити: "так як ти, більше ніхто не буде любити".
Знову ти
Мої одні слова тебе вже не зачіпають, а інші про тебе дбають.
Мої думки благають, щоб вийшов із них назавжди, бо укладають.
Хворі сни не забувають, інші їх не відганяють.
Погані чують, що з ними переночують.
Привид
Ходить по світу привид, розглядає зачарований вид.
Йому чомусь так легко і спокійно, не боїться він що буде з ним кіно,
говорить: "йди дитино".
Вона чи він, хто знає ? але про інших дбає:
всіх лікує, забавляє та й про себе не забуває.
Невідомість
Чорна, затьмарена є невідомість, різні страшні картини дає підсвідомість.
Можем гадать, думать, але точно не знаєм як буде.
Забирає в чорну, велику діру, все, що належить йому.
Заганяє у відчай, безнадію, інші кричать " я радію".
Закидає далеко і не знає ніхто, як буде воно.
Відредаговано: 28.01.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
