Збірка віршів "Моя душа"

Розділ 12

                                                                          Сонце
    Сонце тепле і привітне, завжди усміхнене.
    Воно нас гріє, дає нам щастя й саме радіє. 
    Його промінчики потрапляють на землю і вона стає теплішою. 
    Сонце не хоче щоб ми сумували і сумні моменти минували.
                                                                      Зима
   Навколо холод і сніги.
   І кричить мороз: біжи!  
   Бо більш не буде такої як зараз, зими.
   Закінчаться лютії ходи.
   Не буде більше слова "ми".
   Тоді залишаться чужії спогади.
                                                                   Весна
   Така квітуча і водночас чарівна. 
   Така зелена і заворожуюча.
   Все розцвітає, квітне і йде.
   Така легка краса не завжди буде.
   Цвіте й дівоча краса, яка ніколи не згаса.
                                                                   Літо 
   Літо сонячне й жарке, ніби світлим променем вилите.
   Всі навколо бігають і життю щасливому радіють.
   Хтось з друзями, хтось сам, дає всім по газам.
   Найкраща пора для спогадів, після стількох прожитих нами життів.
                                                                Осінь
   Чарує своїми барвами, відповідаючи золотими знаками.
   Опадає листя і починається нове життя.
   Осінь дивує своїм смаком, прекрасним як Самсон.

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше