~Написано під враженням від скандинавської міфології, серіалу «Вікінги» та комп'ютерної гри «Assassin's Creed Valhalla»~
~•••~•••~•••~
Дай мені пройти там, де я не був, велика мудра Фрея.
Холодні фйорди пестять погляд - вони мій курган та ферг.
У бражному будинку про мене заспівають, ложкою дьогтю п'яніючи.
Дракар мій у дорозі. Усі причали спалив, без черг.
Мій пращур Один, дякую за твої уроки.
Мене хвалькуватим звуть - даремно. Моя сила - моря!
Сестра мені - Гель, батько - багатоликий Локі.
Народжений у сутінках, зникну, коли зійде зоря.
На мене складає гальди Пророчиця-Вельва,
Щоб не дав збудувати Наґльфар, не допустив «загибель богів»
Я - гілка-продовження Великого Світового Древа.
Якщо загину на полі бою, увійду в «суворий рай дев'яти кутів».
Питиму піднесений мед Гейдрун, «прохолоджуватимуся» в битвах з братами,
Насолоджуватимуся дівами, піснями та дичиною-кабаном... Приборкаю грім.
Розпаліть багаття серед холодних фйордів, ще не заплямованими іменами.
Розвіє вітер ваші молитви.
Вальгалла - мій Дім.
~2021~
Відредаговано: 09.10.2024