~Написано під враженням від скандинавської міфології, серіалу «Вікінги» та комп'ютерної гри «Assassin's Creed Valhalla»~
~•••~•••~•••~
Дай мені пройти там, де я не був, велика мудра Фрея.
Холодні фйорди пестять погляд — вони мій курган та ферг.
У бражному будинку про мене заспівають, ложкою дьогтю п'яніючи.
Мій дракар у поході. Усі причали спалив, без черг.
Мій пращур Один, дякую за твої уроки.
Мене хвалькуватим звуть — даремно. Моя сила — моря!
Сестра мені — Гель, батько — багатоликий Локі.
Народжений у сутінках, зникну, коли зійде зоря.
На мене складає гальди Віщунка-Вельва,
Щоб не дав збудувати Наґльфар, не допустив «загибель богів»
Я — гілка-продовження Великого Світового Древа.
Якщо загину на полі бою, увійду в «суворий рай дев'яти кутів».
Питиму піднесений мед Гейдрун, «розважатимуся» в бою з братами,
Насолоджуватимуся дівами, піснями та дичиною-кабаном... Приборкаю грім.
Розпаліть багаття серед холодних фйордів, ще не заплямованих іменами.
Розвіє вітер ваші молитви.
Вальгалла — мій Дім.
~2021~
Відредаговано: 09.10.2024