Збірка віршів Казки, які не розказані на ніч
Мереживна вуаль
~ За мотивами комп'ютерної гри«Skyrim»~
А цей сніг первозданний — тугою чи вірою?
Огорне землю як шалею... мереживна вуаль.
Вдалині світло будинків, відблиском сірим,
Передчасним,
А далі безсніжна пустка — далека далечінь. Нехай...
Наче пухнасте пір'я стеле дорогу,
Сміливою ходою бреду по його чаклунству...
Все вище й вище, все глибше й глибше, майже до бога,
Або до самої себе...
Укутає мереживною шаллю, якщо зараз впаду?
Мої підсумки, думки — все до весни вчорашньої...
А ця прекрасна кружляє, і вирує, і чекає мене...
Здається, більше не можна, все марно, пропаще...
Далі небезпечно...
А всі кроки та спроби сніг замете...
О, це сталеве небо! А я дуже вперта... Зарано!
Мої орієнтири не десь, не там угорі.
Вони всі в мені, серед іншого різного шуму, мотлоху та дурману...
Потрібно встигнути...
Здатись не можна! Першорядне стелить ліжко мені...
Але я піду цими прекрасними просторами.
Голову вгору... Небо вкрила мереживна вуаль.
І звучать у сніговому вихорі ангелів хори,
Пращури — вірою,
Зірки Всесвіту і... далека далечінь. Нехай!
~квітень•2021~
Відредаговано: 09.10.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
