Збірка віршів

1 Частина

Хто ще зуміє нас розвеселити, крім тих хто щирим є до нас й відкритим.

Щоб все омріяне збулось,

І заплановане вдалось.

Та мить за миттю,

Так і проходить час,

Тож вже не варто раз-за-разом озиратися назад.

А цінувати все що є тепер у нас.

Хтось вже жде щасливої зими,

А хтось квітучої весни.

Історія у кожного із нас своя,

Та в цей же час триває ось вона..

***

А лелеки кружляли, з нашим краєм прощались, І летіли далеко, у теплі краї.

А ми із ними не сумували, бо ж знаєм повернуться весною знову вони...

А ти візьми щось хороше, чи досвід чи спогади у цієї пори яка зараз є..

Ти ж потім не запитаєш в зими,

Чого ж холод, й морози даються в знаки.

***

Всьому свій час,

Час для тепла,

і для хороших слів.

Для добрих людей,

Співів, танців, і снів.

Буває хтось засумував,

А інший настрій знов підняв.

Ти знаєш що добре коли ти не сам.

Щоб іноді хтось добре слово сказав...

***

Один лиш день,

Одна лиш мить,

Навіє спогади на все життя,

і не знайде у скарбинці спогадів вже забуття...

Коли пожовкле листя забирає вітер, похитуючи горобинн віттям.

В цей день подивишся так пильно,

Дощ цілий день ллє безупинно.

Осіння атмосфера, так радує око.

Нехай буде на душі в цей час мир і спокій.

***

Серед поля,

Чи лиману,

Заграє вітер серенаду,

На томній ноті, притомившись,

Ще десь присяде відпочити,

І в котре знов помчить він, після себе залишивши,

Пожовкле листя, що на землю встиг зронити...

Яке дощовим днем буде з дороги змите.

І так почне він нову днину,

Загравши знов мелодію ту дивну.

***

А там десь далеко,

Море шумить так легко,

Хвилі здіймаючи,

Раз-за-разом, і часу не гаючи..

Так тихо й непомітно вечір настає,

І сонце за обрій заходить,

І тут одразу ж місяць сходить,

Його час сіяти настає,

А зорі візьме в сусіди залюбки..

Он бачиш в небі падає зоря,

На її місці з часом з'явиться нова..

Коли настане день ясний,

Злине з неба дощ сильний,

І як же добре що ти в кімнаті,

І заховався від негоди в хаті..

Включив камін і спостерігаєш лиш за тим,

Як дощ стікає по вікні..

***

Чашка кави у тісному крузі.

І біля тебе вірні друзі,

під шум дощу біля каміну,

перегортати сторінки альбому,

й хороший фільм, який знімає втому.

От і все що треба в ці осінні вечори.

Наллю ще чаю, адже довго до весни.

***

Ось хтось розпочинає свій новий шлях,

Сходинка за сходинкою підіймався він на верх.

Але там десь позаду залишив розчарування,

щоб пісня життя стала більш ідеальна.

Десь загубив сміливо свій зошит, в якому писав так охочче.

Тепер життя набирає нових кольорів, і сміливо заграє нової мелодії спів...

Тепер вже не буде образ, мимовільних страждань

Тепер вже сонце яскраво сяє,

І надихає, ще раз надихає.

Тепер все старе вже позаду, стіни ламаються.

Тому що нове життя починається.

***

Сьогодні день прекрасний,

Теплий, ясний..

І так він ніби мимоволі,

Вабить своєю красою.

Такий осінній вайб,

І листя жовтіє,

Цвіт хризентеми рясніє, цвіте..

***

Затихло поле осінньої ночі,

Місяць з-за хмар виглядаєяк захоче,

Прохолода осіння,

І пожовкле зілля,

Ще й спілі плоди нам на зиму заготівля.

В похмурий день хай зійде сум з очей,

Теплом зігрітих побільше слів й пісень..."

***

Осінньою порою листя сиплеться з дерев.

Лиш він один собі стоїть.

І хтось питає скільки літ,

Живе один на самоті,

той дуб що був колись неначе серце всіх дерев.

Ось уже сонце сіяє, і вітер віттям все хитає..

У дуба листя викрадає...

Та не здається дерево оте,

стоїть мов скеля над водою,

Не знаючи про свою долю.

А вітер холодом здійметься,

і морозом сколихнеться,

Та не зламати того дуба.

Хорошого всім людям друга.

Та хто лиш скаже скільки літ,

Живе той дуб на самоті...

***

Спогади

Коли ми ще були дітьми,
Ми грались, бігали, стрибали..
А мати казала: "Відпочинь!"
Такого слова ми незнали..
Й навкруги все здавалося таке яскраве..
І теплі літні вечори, і ігри десь біля ставка,
І хованки і співи..
Повіяв теплий вітерець, зайшло за хмари сонце,
А хтось вже вигляне в віконце,
Пора міряти калюжі!
Тому що дощ полив на землю дужий..
Нікого не зупинило й те що бруд, багнюка липла і на ноги, і на руки..
Тепер всі кажуть що дитинство вже не те..
Хоча чистіші діти та пригод таки не оминають,
Та навпаки і грають і співають,
Вже для дітей всього тепер доволі...
Батути, басейни, ігрові кімнати,
Тепер вже є із чого їм і вибирати..
Тож в кожному віці є свої цікаві справи,
І головне щоб спогади хороші про них завжди ми мали.