Мої Янголи
Моїй донi
31.01.2017
О, мiй далекий, невпізнанний Львів,
Де народилась я iз Янголом в колисці,
В роки пiслявоϵннi. Він мене водив
Його стежками, як в чарiвнiй книжці.
Мої батьки — які то Янголи смиренні.
Тяжка була їх доля. Мужньо та завзято
тягнули вздовж життя вози численні.
В молитвах тихих дарували дітям свято.
Далекий Янгол – то Хрещена мати,
Вона дітей любила до нестями,
Могла б мені багато щастя дати,
Та рано так пішла небесними стежками.
Численні Янголи – то ϵ моя родина,
Що i в добрi i в горі плiч о плiч стояла.
Разом складали іспит у важку годину
Цього буття – щоб жити далі сили стало.
Мiй вірний Янгол – вчителька моя, як мати
Знання давала, але більш плекала.
Голубонько моя, скажи, чи зможу дати
Я стільки ж дітям, чи душевних сил замало?
Небесні Янголи – моя дитина, любі внуки –
Дають натхнення, мужність та наснагу,
Щоб витримать найтяжчі долі муки,
Не втратить смак життя, пізнання жагу.
Відредаговано: 20.09.2026