Збірка віршів

***

Він йшов стежками в золотому полі,
Навколо ні душі, він був один.
Пташки співали. Він сміявся мимоволі,
І небо було вільне від хмарин.

Він пісню затягнув, що має сили,
І ось вже вітер її крилами несе.
Його завжди ліса й поля манили,
Для серця та душі тут миле все.

Він відпочив. Відразу легше стало,
Та знову треба в місто повертатись.
Скільки б не був, тут часу завжди мало.
Він би хотів назавжди тут залишитись.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше