В нічному небі чути звуки грому,
Хоча насправді може це й не грім.
У шумі він ховається міському,
Смерть й небезпеку відчуваєш в нім.
Піднімеш голову у чисте темне небо,
Побачиш зорі й місяць, там, в далечині.
І серце знову стисне ніби пресом,
Це смерть до тебе тягне руки крижані.
Один за одним лунають гучні звуки,
І через них, кудись подівся сон.
Хтось на війні отримує прибутки,
А хтось спасіння просить у ікон.
Відредаговано: 03.08.2026