Вперед крокуючи по полю,
Він в небо голову здіймав.
В руках тримав холодну зброю,
Яку як жінку обіймав.
Так тихо в полі серед ночі,
Здається чути серця бій.
У думці зараз найдорожчі,
Є джерелом його надій.
За кроком крок. І ось «посадка».
В ній ворог в бліндажах сидить,
Чекає вічна їх мовчанка,
Бо козаки прийшли судить.
Відредаговано: 03.08.2026