З туману вийшла постать в балахоні,
Крижаним холодом повіяло відразу.
У неї очі темні, мов бездонні,
А поруч пси, чекають вже наказу.
І кожен слід лиша на землі попіл,
Стихають навіть звуки навкруги.
Цій постаті ніхто не чинить опір,
Безсилі перед нею всі боги.
Ця постать — час. Її не зупинити.
Вона нещадний ворог для усіх.
Ніхто від неї нас не зможе захистити,
І всі колись почують її сміх.
Відредаговано: 03.08.2026