Збірка віршів

***

Колись салюту ми раділи,
Гримить як грім не хвилювало.
Та ті часи вже пролетіли,
І все по іншом зазвучало.

Звук грому, як потужний вибух,
Салют для нас це трасера.
На місто падають ракети,
Від них повсюди кратера.

Коли «спокійно» — неспокійно.
Це як затишшя перед штормом.
Тривога й страх тепер постійно,
Ночують у усіх під домом.

Нажаль цього вже не забути,
І з пам’яті також не стерти.
Спокійний час не повернути,
Щасливі, лиш в думках, моменти.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше