Із року в рік, із дня у день,
Крокуєм ми стежками долі.
Ми як герої тих пісень,
Що стали ними мимоволі.
Життя нам квести підкидає,
Які не легко розгадати.
Наш час у світі цім спливає,
Молодшими на жаль не стають.
З сім’єю треба зустрічатись,
Хто десь далеко — говорити.
І бути ближче намагатись,
Щоб з усіма у світі жити.
Відредаговано: 17.07.2026