Погляд за поглядом і жодного досконалого, щоб тривав довше секунди
Захоплення і пристрасть і ніколи не доцільність, лиш так для бою , щоб звести рахунки
Дотик за дотиком , а потім знову відступати
Коханець, незнайомець і просто перехожий, лиш для розваги , щоб часом пустувати
Хто ж як не ти , міг би дати розраду,
Хто ж як не ти , крізь роки міг приховувати зради
І світло гасло навмання, достатньо лиш пошепки до вуст причаїтись
Так шкода, що у темряві від тебе нікуди дітись
Хто ж як не ти , міг дати ляпаса не торкавшись
Хто ж як не ти , міг приголубити , навіть не уп’явшись
І сліз нема , щоб якось ще утримати
І слів нема , щоб якось покликати
І повітря не лишилося, щоб хочаб подихати
І часу минуло не мало , щоб почуттів тих