Твоя душа наповнена образою
Твої очі повні злості і відразою
Ти нагадуєш мені диво, бо ж
так живеш правдою
Ти станеш моїми ліками, і будеш головною вадою
Вії чорні від здивування аж тріскотять ,
Зінниці , мов ті ліхтарики к морі мерехкотять
Вуста твої темно малинові цілувала б цілу вічність
Голос твій став би мелодією спокою і я б забула про часу плинність
Твої руки втілення міцності і мужності, зроби мене тендітною
Твій погляд неосудний , зроби мене невинною
Ти так мрієш впіймати мене, хоч я давно вже на гачку
Ти так сподіваєшся лишитись зі мною, хоч давно вже в серці й без страху.
І хай цей світ стихає, коли ти поруч зі мною,
Я вчуся бути собою, дихати тишею й тобою.
Нехай наші серця говорять без зайвих слів,
Бо в цій любові я знайшла свій дім і свій мотив.