Збірка віршів

Тінь любові

І в моменті здавалося, що все в темноті після ігристого розпливалося.

Її волосся по вітру на балконі по плечах вузьких розвивалося.

Вона курила швидко, забуваючи про цінність життя,

І пила так багато, аби дійти до забуття.

І шрами незагойні на тілі від леза лишала,

І все її від усіх у цьому світі відрізняло!

Я так боявся загубити її у натовпі страшних людей,

Я так боявся втратити її у матерії цих тіней —

Де всі однакові, йдуть за поштовхом марнотних надій.

Очі п’яні нагадували мені прозорі води глибоких океанів.

Вона то тут, то там. Вона далеко і поруч. Вона немає планів.

І час у пріоритет не ставився,

У тенета горя потрапляв той, хто з нею бавився.

Щирість кроками не вимірювалась,

Боязнь кохання іграми замінювалась.

В атмосфері чогось прекрасного погані речі на атоми розпадалися,

Вона цілувала на прощання, та прощання не існувало.

Вона померла у лютому.

Так, я досі згадую її. По трохи виконую її заповітні мрії.

Тепер нема слів — є тільки дії!

Я досі приношу їй її улюблені травневі квіти.

Я пообіцяв їй йти далі, я пообіцяв дійти до кінця.

Подобається

#534 в Молодіжна проза
#110 в Підліткова проза
#590 в Різне
#48 в Поезія

Відредаговано: 27.02.2026