Збірка віршів

А що далі буде?

Хто з людей ворожих владу здобуде?

У цілому світі, де всі, як один, замовчують про біль і правду,

Одна вона розділить зі мною горе — і це не всі її принади.

Одна вона — чиста, як сльоза. Одна вона не здатна на зради.

І чому всі вони мовчать, коли вона одна так багато говорить?

І слів їй для цього не треба, бо навіть тиша з нею боготворить.

І дух мій непокірний поруч з нею падав.

Нехай буде складно, нехай буде тяжко — горя їй не завдам.

Тільки за нею піду в нікуди, за її єдиний погляд душу дияволу віддам.

Я готовий вічно писати їй ті самі рядки:

«Ці очі, ці губи, це все, що маєш ти — втілення надприродної краси».

Я стану заручником пекла, горітиму заживо, аби ще хоч раз почути її голос наживо.

Не вартий ніхто більше уваги, ніж вона.

З її присутністю у моїй душі — завжди квітуча весна.

Я сміятимусь з нею, а як треба — плакатиму в плече,

Та буду певний у тому, що не втече.

Можливо, закоханий просто чи одержимий,

Але без неї все темне, без неї я був нещасливий.

Колись і ти собі знайдеш таку,

Що зможе розділити з тобою будь-яку муку.

Подобається

#534 в Молодіжна проза
#110 в Підліткова проза
#590 в Різне
#48 в Поезія

Відредаговано: 27.02.2026