Шукай мої сліди на паперах з віршами,
де почуття описані пристрастю й оманою томами.
Шукай мої силуети в натовпах безлюдних місць,
де всі не мають нічого, крім нещирих лиць.
Лишила вона сліди від помади.
У моїй голові травмованій постійні думки про образи і зради.
І боляче знову помилитися, і страшно без неї залишитися.
Зі страху кінцівки не зводилися.
Одна вона, зі мною, як дитя, божевільно поводилася.
Час від часу хотілося ступити назад, щоб не чорнити її чисту душу.
Хотілося відступити,
та відсутність її тепер не припустити.
Доводиться робити незворотні вчинки,
коли серце не чекає зупинки.
Час лікує, сил і досі бракує —
хто такої думки, той надто фальшує.
Зупинитися на мить і втратити контроль.
Я вивчив її, і як я люблю молочний апероль.
Я зраджував, був зраджений —
оставався один, стрілою у серце ранений.
Інші осудять, та я б підійшов аж до краю.
Це життя без хтивості схоже на куточок раю.