Спів солов'я в садку лунає,
Й самотня дівчина сидить,
Цей соловей їй щось розповідає,
Вона лиш слухає й мовчить.
Лице в долонях заховає,
Щоб сліз не бачив соловей,
Та птах страждання відчуває,
І сум ховає від людей.
Вже ніч на дворі наступає,
А дівчина усе в садку,
Ще голосніше соловей співає,
Не полишає дівчину одну.
Ніхто цю дівчину не знає,
Що не дарма одна сидить,
Чом сльози від усіх ховає,
Про кого думає в цю мить.
Спів солов'я в садку лунає,
Й самотня дівчина сидить,
Думками з тим кого кохає,
Але коханий вже мовчить.
Відредаговано: 25.04.2024