У світлім сяйві зірок та весняному теплі,
Лунає ім'я, ніжне, як перлина від веселки.
Наташа - мов зоря, яка освітлює ніч,
Промінь надії, що в серцях розквітає легко.
У кожному звуку відбито море емоцій,
Мов крила лебедів, що линуть над океаном.
Наташа - це пташиний спів серед ранку,
Таємниця, що живе у кожному погляді.
В її ім'я вплетено мудрість та красу,
Мов веселка, що вабить своїм барвистим обличчям.
Наташа - це мить, коли сонце сходить,
І новий день починається з неповторною ласкою.
Ім'я Наташа звучить як мелодія кохання,
Що ллється з серця, мов річка, що несе життя.
Воно відкриває світ нових можливостей,
І підкреслює кожну мить унікальності.
Нехай ім'я Наташа завжди лунає як пісня,
І несе радість та надію кожному серцю.
Воно як символ кохання та світла в темряві,
І назавжди залишається у серцях вірних.