Шкода, що після лютого не травень,
Лише зимові холоди в серці замирають.
Та весняний вітер таємниці нам несе,
І мрії в серці неповторні квітнуть.
Лютий, зі своїм холодом, відступає від нас,
Теплом і світлом весни ми сповнені тепер.
Шкода, що травень ще не настане,
Але надія на його прихід не згасає в нас.
Травень — це пора квітів і пісень,
Де серця розквітають у коханні й співі.
Тож нехай лютневі холоди швидше пройдуть,
І травнень дні свої щасливі подарує.
Від лютневої зими до травневих теплот,
Шлях нелегкий, але повний надії й мрій.
І хоча лютий не травень, але віримо ми,
Що кожен день приносить свою красу в світ.