Збірка віршів

Плач душі

У тихих сутінках, коли світло зникає, 
І серцю важко від непрошеного болю. 
Плач спливає, мов струмок з очей тече, 
Звучить мелодія скорботи, мов з глибин душі.


Сльози краплями рвуться на землю, 
Мов перлини душі, що відчувають біль. 
У глибині темряви відгукується скорбота, 
Плач відбивається, наче відлуння у просторі.


Але в плачі є сила, є чарівна сутність, 
Очищає душу, відкриває серце. 
Він словами не сказаними розповідає, 
Про те, що в глибині душі таємницями ховається.


Плач — це крик нашої душі, що розмовляє з небом, 
Де зірки відлунням відгукуються нам в нічному просторі. 
Це промінь світла в темряві, що відчуває кожен, 
Хто переживає втрату або рану в серці.


Нехай плач стане молитвою нашою, що до небес летить, 
Щоб у серці знову засяяло світло нової надії. 
І в тому плачі, в тій миті туги й суму, 
Можна знайти силу, вибороти перемогу.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше