Збірка віршів

2 Названий війною

Червоний плащ прикрив меча

Та серце він давно не гріє
І губи червоніють тільки від вина

Та серце все одно не мріє

В нім не лишилося нічого

Лиш холод сталі й шрами від життя
Немає там і про кохання поняття
Немає навіть сенсу каяття

 

Лиш пролунає грім війни

Одразу руки вологі від крові

І не побачить своєї тут вини

В зруйнованій ним же долі

В бою пролитій крові

Яким би став солдат у мирі

Були б думки так само сірі

Були б слова хоч трохи щирі

 

В останній день, допоки не убити

Зібрались всі брати обговорити

Яким імям соратника нагородити

Який посіє смерть розруху і печаль

У яку б не відправився він даль

Не можна без покарань все простить

Не можна просто відпустить

Владнали війною охрестить

 

Приспів

Де він іде там б'ють у дзвони
Де він ночує - плачуть вдови

Де їсть - земля уся чорніє

І потім днями попіл тліє

 



#649 в Різне
#51 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 16.06.2026

Додати до бібліотеки


Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше