Збірка віршів
Колись ти прийдеш до неї...
Колись ти прийдеш до неї в сльозах,
І будеш просити прийняти,
Але вже немає любові в серцях,
Вам нічого буде сказати.
Ви, власне, чужими вже стали давно,
І крига між вами стала,
Засохло маленьке любові зерно,
Що матінка вам дарувала.
Вже більше немає сили отої,
Що змусила вас єднатись,
Позбулися ви любові простої,
І більше вам не кохатись.
Вона подивиться на тебе,
І скаже: «Я тебе не знаю
Іди й не згадуй більше мене,
Забудь, я для тебе нічого не маю».
Ти глянеш на неї і сльози усохнуть,
Забудеш її навіки.
Усі чорти у вас передохнуть,
Вам не допоможуть ліки.
Ти встанеш і підеш подалі геть,
Лиш раз один обернувшись,
І серце йокне тепер ледь-ледь,
Від болю тепер здригнувшись.
Ні, не кохаєш ти більше її,
Й вона тебе не кохає.
І хоч живете ви на одній землі,
Ніщо вас більше не тримає.
Вона подивиться тобі сумно в слід,
Цей погляд буде останній,
Вам не потрібен прощальний обід,
Для вас він вийде каральний.
Ти не забудеш її ніколи,
Де би не був тебе манитиме сюди,
І скільки б хат не зустрічалося довкола,
Тебе вертатимуть сюди шляхи.
Ти мріятимеш побачити її випадково,
Але ніколи цього більше не буде,
Ти пам’ятатимеш як тоді помилково
Розлюбив її і серце це не забуде.
Відредаговано: 18.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
