Люблю бездумні рішення людей,
Коли ти робиш все від серця,
Коли з усіх своїх ідей,
Ти обираєш з більшим вмістом перцю.
Люблю думки, що мислять творчо,
Де кольори панують скрізь,
Де серце б’ється так болючо,
Що хоч бери й на стінку лізь.
Я не люблю людей, що стали звіром,
Страшним, безжальним аж до сліз.
Людей, що стали злим вампіром,
Який дістав труну з валіз.
Ненавиджу людей лукавих,
Ненавиджу удар між брів,
Ненавиджу людей ласкавих
В лице, а в спину – сотню гострих слів.
Ненавиджу коли з-за спини
Витягує рідня ножа.
Ненавиджу я навіть стіни,
В яких сидить людська іржа.
Відредаговано: 18.03.2023