Збірка віршів
Колись ми закопаємо окопи
Колись ми закопаємо окопи,
І почнемо салити квіти там,
Позбудемося руської гиготи,
Щоб легше дихалось всім нам.
Ми вільно заспіваємо гімн України,
Й триматимемо синьо-жовтий стяг в руках.
Ми назвемо моря своїми,
Й спокійно пройдемося по лугах.
Ми будем дихати тут вільно-вільно,
І питимемо чисту воду із Дніпра,
Кохатимемо один-одного ми, сильно-сильно,
Й забудемо прощального листа.
Ми пом’янемо всіх героїв наших,
Що кров пролили на своїй землі.
Ми виженемо усіх звірів ваших,
Що так підступно причаїлися у злі.
Ми вимолим у Бога благодаті,
Для нашої рідненької землі.
Ми запечатаєм кордон на всі печаті
З росією, і будемо в теплі.
А холод свій вона нехай собі залишить,
Й не стукає більш до наших дверей.
Хай голос свій вона навіки стишить,
Щоб не лякати крихітних дітей.
Ми не забудем цих жахіть ніколи,
Їх вічно пам’ятатимуть і ріки, і поля.
Ми пам’ятаємо, як наші ріднії соколи,
Виборювали кожне немовля.
Колись ми закопаємо окопи,
І наші діти поливатимуть сади,
Що посадили ми, провівши тропи,
Звільнивши Україну назавжди.
Відредаговано: 18.03.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
