Ти знаєш, що ти людина?
Ти знаєш про це, чи ні?
Ти знаєш, що є в нас країна?
Так, Україна в огні.
Ти знаєш, що гроші – плинні?
Серйозно, це лиш папірець,
Ти знаєш, скільки ми винні?
Й викрикуєш: «Це не кінець!»
Ти знаєш, ціну життю?
Ти знаєш, воно безцінне,
Й хоч ми стоїмо на краю
Нам кожне страждання посильне.
Є притча про суїцид:
Не хочеш жити – кидайся
Зі скелі, коль світ набрид,
Й відчуєш, що він захитався.
Ти звірськи захочеш жити,
Й забудеш про все старе,
Не будеш ти сльози лити
Й чекати, поки тіло вмре.
Хапаймось за все, що можна,
Й живімо далі усі,
Душа – то непереможна
Частина в твоєму житті.
Її не можна здолати,
І їй підвладно усе,
То Божа частинка, щоб єднати
Його і людське.
Ти знаєш, що ти людина,
Ти знаєш, що в тебе є,
Ти знаєш, що є в нас країна,
І знаєш і наше, й своє.
Відредаговано: 18.03.2023