Не хочу жити з минулим,
Не хочу, просто, ні.
Зробити хочу забулим
Усе, що боліло мені.
Нехай живе воно в скрині,
Чи в шафі, або ще будь-де.
Але подалі – в дитині,
Вона ще не раз впаде.
Дитинство то пречудово
Гортати як фотоальбом
Зі спогадами, що казково
Влітають у наш фургон.
Але не частіше раз в році,
Якраз на Новий рік,
Нехай в цій солодкій муці
Я вип’ю святковий сік.
А далі нехай лишиться
З ялинкою в тиші зими,
Й ніколи більше не сниться
Не портить моєї пітьми.
Я знаю, що ти існуєш,
Я знаю, це назавжди,
Я знаю, як ти сумуєш
За мною завжди.
Але я тебе відпускаю,
Лети у далекі краї,
Я від тебе не на завжди зникаю,
Нас приймуть зимові гаї.
Ми вільні обидва, просто
Є факт, що існуєш ти.
Прийди колись, в дев’яносто
Щоб смерті відповісти.
На всі питання цій пані,
Як жилось і що було,
Про вчинки мої погані,
Й про маленьке добро.
Будь чесним – я вірю в тебе,
А зараз просто живи,
Колись ти прийдеш до мене,
Але зараз, прошу, мовчи.
Відредаговано: 18.03.2023