Я вийшов із пітьми. Я в дорозі. Волю зберіг.
Лабіринти прекрасного — не мої вітрила, пробач.
Зазивали краплені знову в завірюху, а я не міг
Зрадити істину віри через чужий сон невдач.
Я несу не світло вночі, не світ, лише свій обов'язок.
Бачу віри сумніви у відблисках фраз.
Мені миліше свобода, вітер ста доріг, зітхання зірок
І тепла млість коханих очей у спокійний час.
Я в дорозі. Упаду — значить вийшов час повз тривог.
Бо не літати тому, кому небо зірками напоказ.
Чи далеко до горизонту? О, знає відповідь лише бог.
...А я вийшов із пітьми. Я в дорозі. В серці маю дороговказ.
~квітень•2023~
Відредаговано: 15.09.2024