Холодно ... «Я говорю з порожнечею»... Власний біль...
Ніби об шибки б'ються гілки горобини.
Янгол зняв крила — у нього вихідний...
Мрякою по весні сльози рутини...
Погляд на небо... Там сіра імла...
...«Їм не осягнути дно зоряного океану»...
Розум охолов, сни огорнула тиша...
Янгол без віри — що світ введений в оману...
«Кроки в темряві або сліди мерзлих снів?»
Світу б у свято вистукувати прірви...
Янгол пройде всі дев'ять клятих кіл...
І сили безсмертя тут безнадійні...
Холодно... «Я говорю з порожнечею» — власний двобій.
А за вікном нові світи-трясини...
Янгол зняв німб... Вдихнув грозовий спокій...
Рушив у тишу, пізнавши земні глибини...
~квітень•2023~
Відредаговано: 15.09.2024