Заспокой мене, шторм. Цей штиль дратує... Пітьма.
Якір легкий, вітрило жадає вітрів.
Тоне блакить неба у гладінь полотна
Вод солоних, бриж тьмяніє... Рівновага світів?
Бачиш хмару? Далечінь сивих пагорбів?
Шепіт ніжного сонця, закохану музику трав?
Ця дійсність спокусою, веселкою яскравих снів
Заколисує віру усіх, хто шторму жадав...
Відчуваю вітри прохолоди — це пульсує любов...
Десь палають далекі події у вирі днів.
Шторм — Володар Свободи, оживи мою кров!
Заспокой мою душу — подаруй волю морів
Відредаговано: 15.09.2024