Немає кінця та краю білим снам.
Тире, крапки — то рубежі сумнівні.
Початок і кінець є у всього. У справах, днях
За далем краю виправдаються надії?
Світ все ж таки простіше... Ребуси в зірках?
Спалах обіймів, мрії-павутини...
Та добра звістка — це коли приручиш страх.
Душа поза смерті. Але у смерті є причини.
Не бійся болю. Плакати — не зло.
Біла пустеля — краса поза межами світу.
Милуючись веселкою — не переплутай дно
З простором неба... Не помились орбітою.
Прожектор намалює скрізь болото гать,
Наповнить мішуру слів сенсами живими.
Здійметься білим серпанком той жар багать,
Та прошепоче вічності «ми це життя любили».
~лютий•2023~
Відредаговано: 15.09.2024