Минуле одне на двох... Ти у вічності мій.
Мірило втіхи, свобода бажань, доля...
Не розлучать нас перешкоди. Ти — вогонь, я — спокій.
Світлотінню істини, раєм боротьби... за тебе, для тебе... Твоя!
Нескінченна блакить, сталь небес, синь морів —
Ілюстрація світу, в якому, на жаль, нас нема...
Душа — бродяга, безбожна... Але з мудрістю ясних днів,
Флером чаклунства, бувалю Всесвіту, світлом добра.
Надихну, збережу... О, бачить Рід, знає Рід — я щира.
Для вічності відповідь, там, де почуття вільні, проста.
Ритмами «все пройде» міняли себе, втрачали слова...
Я з тобою, для тебе, за тебе... за межею, де світла, здавалося б, нема.
~30•12•2022~
Відредаговано: 13.09.2024