День знову загнаний окружною магістраллю.
«За заходом сонця обрій — не межа... Центр орбіт», —
Зоряні далечіні про це століттями шептали.
Багатомісячному небу ще дощами тліти.
Космічною ряскою затягло чисті сходи,
Де глибинні прірви в остиглих буднях віршів.
Не полонять багаттями комети, а талі води
Не дозволяють думкам моїм загуснути серед снів...
Пісні нашепчуть сузір'я наві, а на ранок віршами
Випаде інеєм чийсь дзвінкий сміх...
День буде загнаний окружною магістраллю...
Обрій далеко... Ява продовжує тепліти. На щастя чи гріх.
~2022~
Відредаговано: 13.09.2024